Мені казали: "Прівєт"
Мені казали: "Здравствуй"
І "Давай до свіданія", — казали мені
І все це було б нормально
Все б це було не страшно
Якби це було у Пітєрі або у Москві
Але такими словами мене встрічає столиця
Жовтоблакитної країни, що чекає на транш
Вона чомусь не розуміє моєї мови
Коли я кажу: "Привіт"
Мене питають: "Ти са Львова?"
Ні, я з України — це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро
Ні, я з України — проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України!
Так, я з України!
І на стіні колгоспник каже: "Все пучком"
І кожен день розпочинається кіном
І сорочина біла, і мова солов'їна
На усіх каналах: "Добрий вєчєр, Україна"
І як тут бути, на що чекати?
Одна земля: і Донбас, і Карпати
Але не чує мене країна
Моя мова просто класна, а не солов'їна
Так, я з України — це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро
Так, я з України — проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України — це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро
Так, я з України — проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України!
Так, я з України — це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро
Так, я з України — проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України — це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро
Так, я з України — проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто
Так, я з України!
